1. (медич.) патологічний стан, що характеризується значним зниженням нервової активності, виснаженням нервової системи, що призводить до різкого падіння працездатності, фізичної та психічної слабкості; нервове виснаження.
2. (фізіол., заст.) зменшення або припинення функціональної активності органа або тканини внаслідок порушення його зв’язку з нервовою системою (наприклад, після перерізання нерва).