енергонасиченість

1. Фізична характеристика речовини, матеріалу або технологічного процесу, що означає здатність накопичувати, містити або витрачати значну кількість енергії на одиницю маси, об’єму або протягом одиниці часу; висока питома енергоємність.

2. У техніці та економіці — ступінь споживання енергетичних ресурсів (палива, електроенергії тощо) для виробництва одиниці продукції або на одиницю виконаної роботи; енергомісткість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |