Значення
- (Фізика) –
Фізична характеристика речовини, матеріалу або технологічного процесу, що означає здатність накопичувати, містити або витрачати значну кількість енергії на одиницю маси, об’єму або протягом одиниці часу; висока питома енергоємність.
- (Техніка) –
У техніці та економіці — ступінь споживання енергетичних ресурсів (палива, електроенергії тощо) для виробництва одиниці продукції або на одиницю виконаної роботи; енергомісткість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. енергонасиченість, р. енергонасиченості, д. енергонасиченості, з. енергонасиченість, о. енергонасиченістю, м. енергонасиченості, к. енергонасиченосте