ендоцентричний
[ɛndot͡sɛntrɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Значення
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці) Такий, що має внутрішній центр, де один із компонентів синтаксичної конструкції виконує ту саму синтаксичну функцію, що й конструкція в цілому (наприклад, словосполучення «червона троянда» є ендоцентричним, бо його головне слово «троянда» може замінити все словосполучення).
- (Ботаніка) –
(У ботаніці) Такий, що має точку росту, зародкову бруньку або калюсу всередині тканин, а не на поверхні.
- (Психологія) –
(У психології, соціології) Зосереджений на власному внутрішньому світі, переживаннях; інтровертований, зорієнтований на себе та свою групу (про тип особистості, спільноту).
Правопис та відмінювання
н. ендоцентричний, р. ендоцентричного, д. ендоцентричному, з. ендоцентричного, о. ендоцентричним, м. ендоцентричнім