1. Складний спосіб живлення, при якому організм (наприклад, деякі бактерії або гриби) спочатку паразитує в живій тканині рослини-хазяїна, а після її відмирання продовжує існувати як сапрофіт, живлячись мертвими органічними рештками.
2. У вузькому, термінологічному значенні — екологічна стратегія життя мікроорганізмів, зокрема фітопатогенних грибів, що поєднує паразитизм на живих рослинах із наступним сапрофітним харчуванням на їхніх залишках.