1. Стосовний до емпіріокритицизму, властивий йому; заснований на принципах філософської течії, що виникла наприкінці XIX — початку XX століття, яка розглядає досвід як єдину реальність, а завдання філософії — в критичному аналізі почуттєвих відчуттів.
2. Побудований на принципах критичного аналізу досвіду та відчуттів.