Значення
- (Лінгвістика) –
Емотивність — властивість мовних одиниць (слів, словосполучень, граматичних форм) виражати, називати або викликати емоції, почуття, суб’єктивне ставлення мовця до того, про що йдеться.
- (Психологія) –
Емотивність — здатність людини до емоційного сприйняття, переживання та реакції; емоційність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. емотивність, р. емотивності, д. емотивності, з. емотивність, о. емотивністю, м. емотивності, к. емотивносте