емотивізм

1. Філософська та етична концепція, що розглядає емоції як основне джерело моральних суджень і вважає почуття першочерговими щодо розуму в процесі прийняття ціннісних рішень.

2. У лінгвістиці та теорії комунікації — акцент на емоційному, експресивному або оцінному компоненті в мовленні, що виражає ставлення мовця до змісту висловлювання або до співрозмовника.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |