емотивізм

[ɛmotɪʋizm] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Філософія) –

    Філософська та етична концепція, що розглядає емоції як основне джерело моральних суджень і вважає почуття першочерговими щодо розуму в процесі прийняття ціннісних рішень.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та теорії комунікації — акцент на емоційному, експресивному або оцінному компоненті в мовленні, що виражає ставлення мовця до змісту висловлювання або до співрозмовника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. емотивізм, р. емотивізму, д. емотивізмові, з. емотивізм, о. емотивізмом, м. емотивізмі, к. емотивізме

Більше записів