Значення
- (Психологія) –
Властивість людини або її поведінки, що характеризується схильністю до сильного, живого вияву почуттів, переживань; емотивність.
- (Література) –
Складова художнього твору, мови тощо, що виражає почуття, переживання автора або героя та спрямована на виклик емоційної реакції у сприймаючого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. емоціональність, р. емоціональності, д. емоціональності, з. емоціональність, о. емоціональністю, м. емоціональності, к. емоціональносте