Словник Української Мови
Буква
1. Почесне звання професора, доцента або наукового співробітника вищого навчального закладу чи наукової установи, яке присвоюється після досягнення певного віку або вислуги років і звільнення від обов’язкових занять, що дає право на пенсію (емеритальну) та збереження деяких академічних прав.
2. Пенсія (емеритальна), яку отримує особа, що має звання емерита.
3. Стан, положення особи, яка має це почесне звання; період життя після його отримання.
Приклад 1:
Стечинськім, заслуженім акторі, що весь вік перебула на руській сцені, мала “Бесідою” визначену пенсію (щось ніби емеритура) 30 злр. ; теперішня дирекція обірвала їй ще п’ятку; і нині найстарша майже щодо літ служби акторка, якою й досі затикається всякі діри в театрі (пані Стечинська співає в хорі і грає найрізнорідніші поменші ролі), має 25 злр.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”