емеритура

[ɛmɛrɪturɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Освіта) –

    Почесне звання професора, доцента або наукового співробітника вищого навчального закладу чи наукової установи, яке присвоюється після досягнення певного віку або вислуги років і звільнення від обов’язкових занять, що дає право на пенсію (емеритальну) та збереження деяких академічних прав.

  2. (Юриспруденція) –

    Пенсія (емеритальна), яку отримує особа, що має звання емерита.

  3. (Соціологія) –

    Стан, положення особи, яка має це почесне звання; період життя після його отримання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. емеритура, р. емеритури, д. емеритурі, з. емеритуру, о. емеритурою, м. емеритурі, к. емеритуро

Більше записів