Емерджентність — властивість складних систем, за якої виникають нові якості, властивості або функції, що не властиві окремим елементам цієї системи та не можуть бути зведені до їх суми.
У філософії та теорії систем — концепція, що описує появу принципово нових, непередбачуваних властивостей або структур на певному рівні організації матерії внаслідок взаємодії її складових частин.