1. (біол.) Рання стадія розвитку організму, що характеризується незрілістю тканин, органів або ознак, властива зародковому стану.
2. (мед., патол.) Вроджена аномалія розвитку, при якій у дорослого організму зберігаються риси, властиві ембріональному періоду.
3. (перен.) Незрілість, недорозвиненість у розвитку явища, ідеї, суспільних відносин тощо.