1. (біол.) Спеціалізована структура у насінні деяких рослин, що забезпечує живлення зародка під час його розвитку; частина насінини, багата на поживні речовини.
2. (мед., заст.) Пристрій або носій для транспортування та імплантації ембріона під час процедури екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).