Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або якість того, що є емблематичним; символічність, умовність, здатність служити яскравим символом, наочним утіленням певної ідеї, явища або групи.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та літературі: характерна риса твору, образу або деталі, що має виразне алегоричне або символічне значення, часто закріплене традицією.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. емблематичність, р. емблематичності, д. емблематичності, з. емблематичність, о. емблематичністю, м. емблематичності, к. емблематичносте