Значення
- (Мистецтво) –
(в музиці) Музичний жанр, що характеризується повільною, атмосферною, часто імпровізаційною звуковою фактурою, створеною для передачі певного настрою, звукового оточення або фонового звучання.
- (Дизайн) –
(в дизайні, архітектурі, мистецтві) Оточення, середовище, атмосфера, що створюється за допомогою світла, звуку, запахів, предметів інтер’єру тощо для певного емоційного або естетичного впливу.
- (Інформаційні технології) –
(в технологіях, комп’ютерних іграх) Фоновий звук або візуальні ефекти, що імітують природне середовище чи життя, для посилення реалістичності та занурення в цифровий світ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ембієнт, р. ембієнту, д. ембієнтові, з. ембієнт, о. ембієнтом, м. ембієнті, к. ембієнте