еманація

Значення

1. (Філософія) –

   У філософії (особливо в неоплатонізмі) — процес виходу, витікання, походження всього сущого з єдиного першоджерела (Абсолюту, Єдиного), а також кожна з низхідних ступенів буття, що випливає з цього джерела.

2. (Фізика) –

   У природничих науках (фізиці, хімії) — виділення, випромінювання, витікання чого-небудь (наприклад, радіоактивних газів, енергії).

3. (Філософія) –

   Переносно — вияв, відображення, втілення чогось абстрактного, що виходить з якогось джерела (наприклад, еманація думки, еманація влади).

Правопис та відмінювання