Фахівець з нанесення емалі на металеві, керамічні чи інші вироби; робітник, що займається емалюванням.
емалювальник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Фахівець з нанесення емалі на металеві, керамічні чи інші вироби; робітник, що займається емалюванням.
Відсутні