Значення
- (Техніка) –
Скло, що містить значну кількість оксидів свинцю та лужних металів, яке застосовується для покриття металевих виробів з метою захисту та прикраси; емаль.
- (Хімія) –
Синтетична смола феноло-формальдегідної групи, термореактивна пластмаса, що використовується для виготовлення електроізоляційних деталей, галантерейних виробів тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. емаліт, р. емаліта, д. емалітові, з. емаліт, о. емалітом, м. емаліті, к. емаліте