Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне, застаріле слово, що означає красномовство, вміння говорити виразно, переконливо та емоційно; ораторське мистецтво.
- (Лінгвістика) –
У спеціалізованому вжитку (наприклад, в історії риторики) — конкретна школа, стиль або манера красномовства, що характеризується певними рисами (наприклад, “елоквенція Цицерона”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. елоквенція, р. елоквенції, д. елоквенції, з. елоквенцію, о. елоквенцією, м. елоквенції, к. елоквенціє