1. (від лат. eliminare — виганяти, виключати) Такий, що був усунений, виключений із чогось (наприклад, зі змагання, списку, процесу); той, кого ліквідували або знищили.
2. (у хімії, біохімії) Такий, що зазнав елімінування — реакції відщеплення елементів від молекули з утворенням кратного зв’язку.
3. (у математиці, логіці) Такий, що був вилучений, виключений із системи рівнянь, формули або міркувань у процесі перетворень.