елемент

1. Складова частина чого-небудь, компонент, який разом з іншими утворює певну цілісність (систему, сполуку, твір тощо).

2. Хімічний елемент — проста речовина, яку неможливо розкласти на більш прості хімічними методами; вид атомів з певним позитивним зарядом ядра.

3. Пристрій, що є джерелом електричного струму за рахунок енергії хімічних реакцій або інших процесів (наприклад, гальванічний елемент, паливний елемент).

4. Одна з основних, найпростіших частин конструкції, механізму або будови.

5. (Математика) Об’єкт, що належить до певної множини.

6. (Переносне значення) Людина, особа (зазвичай з означенням, що вказує на її характер, соціальну приналежність тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Як на мене, тут давався взнаки ще й явний елемент високої платонічної закоханости не тільки в поезію, а й у людину: кожен його приїзд, кожен знак уваги — як світло у вікні. У щоденнику з його подекуди збереженою юнацько-сентиментальною, «альбомною» фразеологією («обожнюю», «в душі ношу») це дуже відчутно, хай і поміж рядками… Перегодом, згадуючи свої почуття під час перших відвідин Тичиною Вінниці, називає їх «симфонією».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
XI За тиждень такого аскетично голодного, але відрадісного життя одкривсь нарешті перед професором ще й той, інший елемент Єфремових писань, якого він досі й не цінував гаразд і наче навіть не завважав його досі: елемент чисто релігійний, екстатичний. Захотілося не тільки вільний дух і вільне серце, але й розмовляти з божеством; захотілося летіти душею до нього, захотілося з’єднатися з ним… І Єфремові писання дуже ставали в пригоді професорові: одтоді ніколи ніяка поезія так багацько не говорила до серця йому, як екстатичні Єфремові молитви та його небесна лірика… Перечитавши Єфрема Сіріна та інших аскетів Сходу християнського, Лаговський взявся за індійських аскетів буддійських, за перських дервішів-суфіїв.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Це правило зручне, коли елемент провідника зі струмом перпендикулярний до напрямку магнітного поля. В загальному випадку для визна- чення напрямку сили Ампера Fd  слід ско- ристатись правилом векторного добутку: вектор Fd  напрямлений перпендикулярно до площини, утв ореної векторами ld  і B  так, щоб з кінця вектора Fd  обертання від вектора ld  до вектора B  найкоротшим шляхом відбувалося проти годинникової стрілки (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”