Значення
- (Фізика) –
Фізичне явище, внаслідок якого тіло набуває електричного заряду після контакту з іншим зарядженим тілом або в процесі тертя, індукції тощо; накопичення електричних зарядів на поверхні предмета.
- (Техніка) –
Процес забезпечення електричною енергією промислових підприємств, населених пунктів, сільського господарства тощо; впровадження електрики в різні сфери життя та виробництва.
- (Психологія) –
Перенісне значення: стан сильного нервового збудження, піднесення, напруженості, що охоплює когось або відчувається в колективі, суспільстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електризація, р. електризації, д. електризації, з. електризацію, о. електризацією, м. електризації, к. електризаціє