Значення
- (Фізіологія) –
Фізіологічний стан нервової або м’язової тканини, що виникає під впливом постійного електричного струму і характеризується підвищенням збудливості біля катода (катлектротонус) та зниженням біля анода (анелектротонус).
- (Біологія) –
У техніці — різниця електричних потенціалів між двома точками живого організму в стані спокою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електротонус, р. електротонусу, д. електротонусові, з. електротонус, о. електротонусом, м. електротонусі, к. електротонусе