електротехніка

Галузь науки та техніки, що вивчає закони та явища, пов’язані з отриманням, розподілом, перетворенням і використанням електричної енергії, а також розробляє відповідні прилади, апарати та обладнання.

Навчальна дисципліна, що викладає теоретичні основи та практичні застосування знань про електрику.

Супкупність технічних засобів, пристроїв і систем, призначених для виробництва, передачі та використання електричної енергії в народному господарстві та побуті.

Приклади вживання

Приклад 1:
Поруч із книгами знаходилась електротехніка та предмети, так би мовити, щоденного вжитку — праски, транзистори, намертво сплетені між собою дротами настільні лампи, пару сідел, вуздечки, бритви, гребені й люстерка. Над усім цим пришита була до стіни білими грубими нитками велика карта.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |