Словник Української Мови
Буква
1. (у фізиці) стосовний до електричних зарядів, що перебувають у стані спокою (нерухомі), та до електричних полів, створюваних такими зарядами.
2. властивий статичній електриці; пов’язаний з явищами, що виникають внаслідок накопичення нерухомих електричних зарядів на поверхні тіл.
Приклад 1:
Н а ц ь о м у ґ рун- тується електростатичний захист – ек- ранування тіл від впливу зовнішніх елек т- ростатичних полів. Властивість зарядів розміщатися на зовнішній поверхні провідника використ о- вується для створення електростатич- них генераторів , які призначені для н а- громадження великих зарядів і досягнення різниці потенціалів в декілька м ільйонів вольт.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”