електропровідник

[ɛlɛktroproʋidnɪk] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Фізика) –

    Матеріал, речовина або тіло, що здатне проводити електричний струм завдяки наявності вільних носіїв електричного заряду (електронів, іонів).

  2. (Техніка) –

    Пристрій або конструктивний елемент (наприклад, дротяна жила, шина, пластина), призначений для передачі електричного струму в електричних колах та установках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. електропровідник, р. електропровідника, д. електропровідникові, з. електропровідник, о. електропровідником, м. електропровідникові, к. електропровіднику

Більше записів