Значення
- (Фізика) –
Фізична величина, що характеризує здатність провідника чи напівпровідника протидіяти проходженню електричного струму, вимірюється в омах (Ом) і чисельно дорівнює відношенню напруги на кінцях провідника до сили струму, що по ньому протікає.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електроопір, р. електроопору, д. електроопорові, з. електроопір, о. електроопором, м. електроопорі, к. електроопоре