електрообмотка

[ɛlɛktroobmotkɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Техніка) –

    Електрообмотка — сукупність ізольованих провідників (обмотувальних проводів), що утворюють замкнуті системи (котушки, секції) в електричних машинах, апаратах або приладах і призначені для створення магнітного поля, перетворення енергії або параметрів електричного струму.

  2. (Техніка) –

    Електрообмотка — процес нанесення (намотування) таких провідників на осердя, каркас або в пази магнітопроводу як технологічна операція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. електрообмотка, р. електрообмотки, д. електрообмотці, з. електрообмотку, о. електрообмоткою, м. електрообмотці, к. електрообмотко

Більше записів