Значення
- (Хімія) –
Речовина (розчин, розплав або тверде тіло), що містить вільні йони та здатна проводити електричний струм внаслідок електролітичної дисоціації або автоіонізації.
- (Техніка) –
У техніці — рідина (зазвичай водний розчин або гель), що використовується в електрохімічних пристроях (гальванічних елементах, акумуляторах, електролізерних ваннах) як провідник другого роду.
- (Медицина) –
У медицині та біології — іонна сполука (наприклад, солі калію, натрію, кальцію), що міститься в рідинах організму та забезпечує життєво важливі фізіологічні процеси.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електроліт, р. електроліту, д. електролітові, з. електроліт, о. електролітом, м. електроліті, к. електроліте