електроліт

Речовина (розчин, розплав або тверде тіло), що містить вільні йони та здатна проводити електричний струм внаслідок електролітичної дисоціації або автоіонізації.

У техніці — рідина (зазвичай водний розчин або гель), що використовується в електрохімічних пристроях (гальванічних елементах, акумуляторах, електролізерних ваннах) як провідник другого роду.

У медицині та біології — іонна сполука (наприклад, солі калію, натрію, кальцію), що міститься в рідинах організму та забезпечує життєво важливі фізіологічні процеси.

Приклади вживання слова:

електроліт

Приклад 1:
В результаті реакцій обміну зазвичай утворюються: осад, газ, слабкий, електроліт (вода).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Вони можуть бути одно -одновалентними (позначаються 1 -1- електроліт), двох- двовалентними (2 -2-електроліт) і т. д., електроліти, що розпадаються на три йона називаються тернарними (K 2S04) (позначаються 2- 1 або 1-2 –електроліт), ті які розпадаються на чотири йона (К 3Р04.) – кватернарними і т. д. Можна припустити, що в загальному випадку електроліти розпадаються на йони лише частково.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Якщо електроліт дає при дисоціації йонів, то треба застосувати рівняння i = 1 + α (n- 1). Теорія Арреніуса залишала відкритим питання про причини, що викликають розпад молекул на йони.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”