1. (техн.) Який здійснює об’єднання, сумісну роботу або централізоване керування різних електричних, електронних або технологічних систем, процесів або пристроїв у єдиний функціональний комплекс.
2. (про пристрій, систему) Призначений для інтеграції, тобто забезпечення взаємодії та спільного функціонування різних компонентів за допомогою електричних сигналів та електронних засобів керування.