електрографітований

1. (техн.) Покритий тонким шаром металу за допомогою електрографії — методу відтворення зображень або нанесення металевого покриття з використанням електричного струму.

2. (полігр.) Відтворений, одержаний методом електрографії (електростатичного друку), коли тонер (фарбопорошок) закріплюється на папері під дією електричних зарядів і температури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |