Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка має право брати участь у виборах, обирати; виборець.
- (Історія) –
У Священній Римській імперії — князь (курфюрст), який мав право обирати імператора.
- (Історія) –
У Речі Посполитій — кожен із шляхтичів, який мав право голосу на вальних сеймах (зокрема, під час виборів короля).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електор, р. електора, д. електорові, з. електора, о. електором, м. електорі, к. електоре