елегійність

Значення

1. (Література) –

   Абстрактний іменник, що означає властивість або стан, пов’язаний з елегією; наявність у творі мистецтва, мовленні чи настрої рис сумного, задумливого, часто ностальгійного ліризму, легкого смутку та меланхолії.

2. (Література) –

   У літературознавстві та мистецтвознавстві — ліричний, сентиментально-сумний настрій, тональність художнього твору, що викликає почуття ніжності, сумовитості та роздумів про минуле.

Правопис та відмінювання