Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або якість того, що є екзотичним; незвичність, дивність, чужинність, пов’язані з віддаленими країнами, незвичайними для даної місцевості явищами, предметами чи людьми.
- (Література) –
Переносно: приваблива незвичайність, рідкісність, оригінальність, що викликає інтерес своєю непохожістю на звичне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екзотичність, р. екзотичності, д. екзотичності, з. екзотичність, о. екзотичністю, м. екзотичності, к. екзотичносте