екзотеричний

1. Призначений для широкого загалу, зрозумілий усім; супротивний езотеричному (про вчення, знання, термінологію тощо).

2. У давньогрецькій філософії: призначений для зовнішнього викладу, публічний (про вчення, що викладалося усім бажаючим, на відміну від внутрішнього, таємного — езотеричного).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |