Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма від слова “екземпляр”, що вживається для позначення одного примірника, одиниці чого-небудь (книги, видання, документа тощо), часто з відтінком іронії або жартівливої оцінки.
- (Лінгвістика) –
Переносно — про людину, яка має якісь характерні, часто дивні або кумедні риси; тип, особина (з відтінком несерйозності або зневаги).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екземплярчик, р. екземплярчика, д. екземплярчикові, з. екземплярчик, о. екземплярчиком, м. екземплярчикові, к. екземплярчику