екзекуція

[ɛkzɛkut͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Офіційне покарання, засудження до смерті або заподіяння фізичних страждань, що здійснюється державними органами або за їх санкцією; страта, кара.

  2. (Юриспруденція) –

    (Іст.) Виконання судового вироку, особливо щодо фізичного покарання або конфіскації майна; примусове стягнення боргів або виконання обов’язків за рішенням суду.

  3. (Психологія) –

    (Перен.) Жорстоке поводження, знущання, насильство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екзекуція, р. екзекуції, д. екзекуції, з. екзекуцію, о. екзекуцією, м. екзекуції, к. екзекуціє

Більше записів