екзегетика

[ɛkzɛɦɛtɪkɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Релігія) –

    Розділ богослов’я, що займається тлумаченням священних текстів, зокрема Біблії, з метою виявлення їхнього первісного змісту та доктринального значення.

  2. (Філософія) –

    Сукупність методів, принципів і прийомів наукового або релігійного коментування та інтерпретації давніх текстів (переважно релігійних або філософських).

  3. (Релігія) –

    В історичному контексті — традиція, школа або практика тлумачення певних канонічних творів у релігії, філософії чи літературі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екзегетика, р. екзегетики, д. екзегетиці, з. екзегетику, о. екзегетикою, м. екзегетиці, к. екзегетико

Більше записів