Значення
- (Релігія) –
Розділ богослов’я, що займається тлумаченням священних текстів, зокрема Біблії, з метою виявлення їхнього первісного змісту та доктринального значення.
- (Філософія) –
Сукупність методів, принципів і прийомів наукового або релігійного коментування та інтерпретації давніх текстів (переважно релігійних або філософських).
- (Релігія) –
В історичному контексті — традиція, школа або практика тлумачення певних канонічних творів у релігії, філософії чи літературі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екзегетика, р. екзегетики, д. екзегетиці, з. екзегетику, о. екзегетикою, м. екзегетиці, к. екзегетико