Древослів

Словник Української Мови

екзартикуляція

[ɛkzɑrtɪkuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Медицина) –

    Хірургічна операція, що полягає у видаленні кінцівки або її частини шляхом роз’єднання в суглобі без видалення кісток.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці — природне відокремлення органів рослини (наприклад, листя, плодів, тичинок) в спеціальній зоні, що утворюється в місці їх прикріплення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екзартикуляція, р. екзартикуляції, д. екзартикуляції, з. екзартикуляцію, о. екзартикуляцією, м. екзартикуляції, к. екзартикуляціє

Більше записів