екзарх

[ɛkzɑrx] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    У Візантійській імперії — намісник імператора в великій адміністративній одиниці (екзархаті), який мав повну цивільну та військову владу.

  2. (Релігія) –

    У православній та деяких інших християнських церквах — титул вищого духовного особа (архієрея), який керує віддаленою від центру церковною областю (екзархатом) і представляє інтереси патріарха або Синоду.

  3. (Релігія) –

    У католицькій церкві (зокрема, у східнокатолицьких церквах) — титул архієрея, який очолює екзархат (особливу церковну округу) і підпорядковується безпосередньо папі Римському або верховному архієпископу.

  4. (Історія) –

    У давнину — керівник, старшина (наприклад, голова цеху чи іншої організації) у греків та деяких інших народів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екзарх, р. екзарха, д. екзархові, з. екзарха, о. екзархом, м. екзархові, к. екзарху

Більше записів