екзаптація

Значення

1. (Біологія) –

   У біології та еволюційній теорії — процес, коли ознака, що виникла під дією природного добору для певної функції, згодом набуває нової, додаткової або зміненої функції, не пов’язаної з початковою.

2. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — явище, коли мовна форма (наприклад, звук, морфема, синтаксична конструкція) втрачає свою первісну функцію або значення і починає використовуватися для вираження іншого змісту.

Правопис та відмінювання