Значення
- (Психологія) –
Надмірна збудженість, піднесений, пристрасний стан, що супроводжується втратою самоконтролю; захоплення, що досягає крайнього ступеня.
- (Психологія) –
У психології — афективний стан підвищеної збудженості з елементами нестриманості, надмірної емоційності, що часто виражається в театральних жестах і висловлюваннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. екзальтованість, р. екзальтованості, д. екзальтованості, з. екзальтованість, о. екзальтованістю, м. екзальтованості, к. екзальтованосте