екзальтація

[ɛkzɑlʲtɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Психологія) –

    Стан надмірного збудження, піднесення, захоплення, що супроводжується втратою самоконтролю; підвищена збудливість.

  2. (Релігія) –

    У релігії: стан глибокого містичного захоплення, зосередження на внутрішніх переживаннях, що наближається до трансу.

  3. (Астрономія) –

    У астрономії: положення планети, коли вона знаходиться в знаку зодіаку, протилежному тому, в якому перебуває Сонце (застаріле значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. екзальтація, р. екзальтації, д. екзальтації, з. екзальтацію, о. екзальтацією, м. екзальтації, к. екзальтаціє

Більше записів