екзальтація

1. Стан надмірного збудження, піднесення, захоплення, що супроводжується втратою самоконтролю; підвищена збудливість.

2. У релігії: стан глибокого містичного захоплення, зосередження на внутрішніх переживаннях, що наближається до трансу.

3. У астрономії: положення планети, коли вона знаходиться в знаку зодіаку, протилежному тому, в якому перебуває Сонце (застаріле значення).

Приклади:

Приклад 1:
Віра Вікторівна Розенштейн — вчителька музики, дружина відомого диригента Київської опери: «Як багато у нас із нею спільного: в неї також є екзальтація, байдужість до практичних моментів життя і разом з тим якась організованість. Вона до мозку кісток культурна» (3: 44).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”