Значення
- (Література) –
Властивість поетичного перекладу, при якій зберігається або точно відтворюється метрична схема (розмір, ритм) оригіналу, часто з деякими відхиленнями для природності мови перекладу.
- (Лінгвістика) –
У ширшому сенсі — ритмічна тотожність або дуже близька відповідність між двома текстами, музичними фразами чи іншими послідовностями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еквіритмічність, р. еквіритмічності, д. еквіритмічності, з. еквіритмічність, о. еквіритмічністю, м. еквіритмічності, к. еквіритмічносте