Значення
- (Лінгвістика) –
Еквіполенція — у логіці та лінгвістиці: відношення між поняттями або судженнями, які є рівнозначними, однаково істинними або взаємозамінними в певному контексті без втрати смислу.
- (Лінгвістика) –
Еквіполенція — у формальній семантиці: властивість мовних виразів мати однакове значення (денотат) або бути тотожними за змістом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еквіполенція, р. еквіполенції, д. еквіполенції, з. еквіполенцію, о. еквіполенцією, м. еквіполенції, к. еквіполенціє