Значення
- (Лінгвістика) –
У логіці та семіотиці — відношення між двома поняттями або знаками, які, не будучи тотожними, можуть замінювати одне одного в певному контексті через рівність їхнього значення або обсягу; рівнозначність.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — властивість мовних одиниць (наприклад, синтаксичних конструкцій) бути взаємозамінними без суттєвої зміни смислу висловлювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еквіполентність, р. еквіполентності, д. еквіполентності, з. еквіполентність, о. еквіполентністю, м. еквіполентності, к. еквіполентносте