1. У логіці та семіотиці — відношення між двома поняттями або знаками, які, не будучи тотожними, можуть замінювати одне одного в певному контексті через рівність їхнього значення або обсягу; рівнозначність.
2. У лінгвістиці — властивість мовних одиниць (наприклад, синтаксичних конструкцій) бути взаємозамінними без суттєвої зміни смислу висловлювання.