Значення
- (Лінгвістика) –
(У лінгвістиці, фонетиці) Такий, що стосується звуків однакової довжини (тривалості), особливо голосних; рівнотривалий.
- (Література) –
(У поетиці) Такий, що стосується віршових рядків або стоп однакової довжини; рівномірний за кількістю складів або мор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еквілонгальний, р. еквілонгального, д. еквілонгальному, з. еквілонгального, о. еквілонгальним, м. еквілонгальнім, к. еквілонгальний