1. (у математиці, зокрема в комплексному аналізі та геометрії) такий, що зберігає ангармонічне відношення; пов’язаний з перетвореннями, при яких ангармонічне відношення чотирьох точок залишається незмінним (інваріантним).
2. (у музикознавстві) такий, що стосується рівномірної темперації, де всі інтервали між сусідніми ступенями звукоряду є абсолютно рівними (еквіангармонічна темперація).