Значення
- (Математика) –
У математиці, зокрема в комплексному аналізі та геометрії — властивість двох або більше комплексних чисел (або точок розширеної комплексної площини) бути еквівалентними щодо ангармонічного відношення, тобто мати однакове подвійне відношення.
- (Фізика) –
У фізиці та теорії відносності — властивість простору-часу або фізичних полів, пов’язана з інваріантністю певних рівнянь або перетворень щодо конформних (зокрема, ангармонічних) перетворень координат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еквіангармонічність, р. еквіангармонічності, д. еквіангармонічності, з. еквіангармонічність, о. еквіангармонічністю, м. еквіангармонічності, к. еквіангармонічносте